01 травня 2026 року
Київська міська рада, м. Київ
Студенти правничої спеціальності Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка Київської міської ради відвідали Київську міську раду, отримали чудову можливість дізнатися про організацію та діяльність місцевого самоврядування в столиці, безпосередньо прийняти участь у змодельованому голосуванні за допомогою системи «Рада ІV» у сесійній залі Ради. Захід організований центрами місцевого самоврядування та юридичної деонтології кафедри публічного права Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка та Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради – Оксаною ЧАПЛЮК та Валентиною ПОЛОЖИШНИК. Окрема подяка нашим випускникам, які гідно представляють наш Університет в органах державної влади та місцевого самоврядування, Володимир ОПАНАСЮК – головний спеціаліст відділу правової експертизи проектів актів Київського міського голови та Київської міської ради переміг у конкурсному відборі в степіндеальному проекті щодо розвитку людських ресурсів – Japanese Grant Aid for Human Resource Development Scholarship (JDS), що фінансується Урядом Японії і передбачає навчання українських державних службовців на магістерських програмах в університетах Японії.
Студенти дізналися, що перші демократичні вибори в Україні до столичної ради відбулися навесні 1990 року. Так сформувалася Київрада І скликання, яка брала участь у здобутті Україною незалежності. Тоді ще не було різних партій, і висувати кандидатів у депутати могли трудові колективи заводів, шкіл та громадських організацій. Звісно, від Компартії висуванці теж були. Якщо зараз Київрада налічує 120 депутатів, то тоді їх було 300. Щоб потрапити до Ради, потрібно було отримати понад 50 % голосів на мажоритарному окрузі. І саме через цю норму в Київраді залишилося кілька десятків вакантних місць. Упродовж наступних чотирьох років це вплинуло на те, що жодна політична сила не сформувала дієву коаліцію. Виконавча гілка влади з 1992 року перебувала під контролем президента, що спричинило серйозний конфлікт між очільником виконкому та Київрадою. До 1993 року представником президента у столиці був Іван Салій, який про стосунки з депутатами Київради у своїй книзі висловився так: «Очевидно і те, що я був першим і останнім керівником міста, до кабінету якого депутати Київради демонстративно заходили зі зброєю та з піною на губах». Президент Леонід Кравчук навіть був змушений за зверненням депутатів та КМДА видати розпорядження «Про створення комісії для вивчення причин конфліктної ситуації між Київською міською радою народних депутатів і Київською міською державною адміністрацією». Ця боротьба продовжуються і по цей час.
Починаючи з 1990 року кияни 9 разів (у 1990, 1994, 1998, 2002, 2006, 2008, 2014, 2015, 2020 роках) обирали депутатів Київської міської ради. Чотири рази депутати Київради обиралися виборцями по одномандатних виборчих округах (мажоритарна система). Вибори депутатів Київради V-го та VI-го скликань проводилися за пропорційною системою: депутати обиралися за виборчими списками політичних партій, виборчих блоків політичних партій. Вибори депутатів Київради VII-го, VIII та IX скликання проводилися за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою половина від кількості депутатів Київради обиралася за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, половина від кількості депутатів Київради обиралася за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія міста Києва. Загальний склад Київради впродовж семи скликань становив від 75 до 300 депутатів. Всього з 1990 року по 2015 рік депутатами Київради було обрано 700 представників територіальної громади міста Києва». 25 жовтня 2020 року відбулись чергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради. Київським міським головою обрано Кличка Віталія Володимировича, який переміг на виборах у першому турі, отримавши 365 161 голос (50,52 %). Заступником міського голови – секретарем Київської міської ради ІX скликання з 03 грудня 2020 року обрано Бондаренка Володимира Володимировича.
Київський міський голова очолює як орган місцевого самоврядування (Київську міську раду), так і місцевий орган державної виконавчої влади (Київську міську державну адміністрацію, КМДА). Він відповідає за життєзабезпечення столиці, формування бюджету, управління комунальною власністю та реалізацію державної політики в місті. Київська міська державна адміністрація, це свого роду філія Уряду України загальнодержавного рівня, яка здійснює управління Києвом, столицею України. Чинний очільник столиці – Віталій Кличко є також і головою КМДА. Міська рада та адміністрація у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими правовими актами, зокрема рішеннями Київської міської ради, Регламентом Київської міської ради, розпорядженнями міського голови (його заступника) секретаря (заступника секретаря) Київської міської ради. В Київській міській раді нараховується понад 25 структурних підрозділів – Секретаріат, управління, відділи та сектори. Є посади Голови постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності та Уповноважених Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю та прав ветеранів війни. Депутати Київської міської ради є представниками територіальної громади та виборними особами, і не є державними службовцями. Їхній правовий статус закріплений в законах «Про статус депутатів місцевих рад» (2002 року), «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 року), «Про столицю України – місто-герой Київ», і надає їм можливість займатися підприємницькою і будь якою іншою господарською діяльністю. Депутати КМР є представниками територіальної громади та виконують свої повноваження на громадських засадах, без отримання заробітної плати (якщо не обіймають керівних посад у раді, наприклад, секретаря). Водночас, з точки зору антикорупційного, кримінального та адміністративного законодавства, депутати прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вони зобов'язані подавати електронні декларації, дотримуватися обмежень та не допускати конфлікту інтересів.
Міська рада Києва є не лише адміністративним центром, а й важливою архітектурною та історичною пам’яткою, яка символізує владу та самоврядування міста Києва. Місцеве самоврядування в Україні сягає сивої давнини, ще коли на Київській Русі князювали великі князі і княгині, а до Києва приїздили посольства з усіх куточків світу, зокрема Польщі, Угорщини, Румунії, Швеції, Англії, Австрії, Німеччини, Франції, Іспанії тощо. До створення сучасної споруди КМР, протягом кінця ХІХ ст. початку ХХ ст. Міська дума (управа) розташовувалася на Подолі, потім на Хрещатику біля Бессарабської площі доки радянська червона армія, у вересні-листопаді 1941 року, не замінувала і не підірвала усі адміністративні будівлі в місті Києві, відступаючи і здаючи місто німецьким військам. Зруйнована була і будівля Київської міської ради. Сучасна будівля КМР і КМДА зведена в середині ХХ століття, після Другої світової війни, коли центр Києва відбудовувався практично з нуля. Архітектори прагнули створити монументальну споруду, яка б підкреслювала значення столиці Української РСР. З того часу будівля неодноразово реконструювалася, зберігаючи при цьому свій впізнаваний фасад і класичний стиль.
